|
| Рэд
| 30 листопада 2007 р.
|
| Вінниця
|
|
Мій автомобиль: Toyota Auris 1.6 MMT Luna темно-сірого кольору
Рік випуску: 2007
Час користування: 2 місяці
|
Плюси: хороша шумоізоляція, просторий салон.
Мінуси: роботизована коробка не завжди встигає адектватно зреагувати.
Резюме: хороша, добротна машина, яка більше підходить для спокійної, «сімейної» їзди (хоча, якщо дуже кортить, можна і позажигати), не без дрібних недоліків, але плюси якої сповна переважають ці дрібниці.
Ну що, спробую написати кілька слів про цю машинку. Враження та смаки мої, так що звиняйте, якщо що. :)
Моя машина
Передісторія
Для початку трохи історії для тих хто зараз тільки обирає собі машину: в мене був старенький VW Golf 2 1989 р., на якому я вчився їздити. :) Ось навесні вирішив, що вже навчився і розпочав пошуки нової машини. Після двох місяців безсонних ночей в інтернеті, стосів прочитаної літератури і тест-драйвів, вибір звузився до трьох машин: Toyota Auris, Honda Civic, VW Golf 5. За Golf задорого просять, як у порівнянні із конкурентами, та й за дизайном він мені менше сподобався; Civic звичайно «космічний апарат», але у салоні не дуже просторий, і врешті решт я зупинився на «японскій якості», тобто Toyota (кому треба порівняти тех. характеристики, дуже сподобався сайт http://market.autoua.net/).
Далі 2,5 місяці очікування і врешті решт дзвінок від менеджера, що машинка чекає. :)
Ну, тепер трошки детальніше: брав у комплектації Luna + додав ксенон, парктроник, бризковики, сигналку, захист двигуна та килимки з сіточками різними у багажник. Від комплектації Sol відмовився, бо диски думаю купувати окремо, а без датчиків світла та дощу можна, IMHO, якось прожити (різниця ~2500 $). Брав у Києві, на Харьківскому шосе — і менеджери, і обслуговування на висоті, всім рекомендую.
Ну ось тепер я щасливий власник — рушаймо!
Перші враження
Катаюся вже два місяці, наїздив 7 тисяч і вже можу поділитися враженнями.
Їде добре! Ямки чутно, але у салоні не відчуваєш; дорогу тримає добре, правду пишуть, що на 80-90 км/год. у повороти входить, як лита, дискомфорту жодного. Розганяв її до 190 км/год., без проблем. Шумоізоляція непогана, двигун починаєш чути після 3 тисяч, на холостому ходу треба дивитися на тахометр, щоб зрозуміти працює він чи ні; на трасі «чутно дорогу», але, IMHO, це лише допомагає при їзді, на нерви не діє. Фари — супер, без різниці, хто їде назустріч, — своїх метрів 50-60 бачиш чітко. Витрати пального у місті складають 9,5-10 літрів, по трасі — 7-7,5 л з увімкненим кліматом.
Коробка передач
Найбільше розмов скрізь навколо робота, спробую вставити свої 5 копійок. Більше схиляюся до думки, що треба просто звикнути на ньому їздити. На відміну від повноцінного автомата, тут при перемиканні є провали протягом 1-2 сек., при цьому бажано відпускати педаль газу для нормальної динаміки; загалом, те ж саме, як на механіці, тільки не треба зчеплення вижимати і передачі перемикати — за тебе це робить робот (коробка правильно називається «роботизована механіка», а не автомат).
Єдиний мінус коробки — її реакція в надзвичайних ситуаціях — робот не завжди встигає адекватно зреагувати: наприклад, я їду на 4-й передачі на швидкості 70 км/год., потім різко гальмую до 20 (робот скидає на першу) і знову набираю швидкість. Ось тут його бідненького зазвичай перемикає, і він починає розганяти машину строго на першій передачі. Але, якщо дати йому буквально пару секунд перед розгоном на раздуми, працює нормально. У цьому випадку япошки викрутилися пелюстками — дуже кльова штука для таких ситуацій. Як і для обгонів або підйомів.
У звичайному режимі все підкоряється економії пального, тому від світлофора обганяють всі, у кого є бажання, на п’яту передачу перемикається вже на 60 км/год. і взагалі все робить тихо та спокійно. IMHO, ідеально підходить для спокійної їзди по місту.
У спорт-режимі дає розкручувати двигун до 3,5-4 тисяч і, відповідно, враження вже набагато приємніші, відчуваєш себе вже повноцінним учасником руху, та й двигун вже так приємно «шумить». :)
А якщо вже дійсно так кортить з кимось позмагатися, то тоді перемикайся на механіку і поїдеш так, як подобається; все ж таки 124 конячки під капотом щось та дозволяють.
Так що, як на мене, висновок такий: кожний може обрати для себе той режим їзди, який більше подобається, а розповідати, як «ця коробка тупить», можуть хіба що ті люди, які на машині хвилин 10 їздили. Японцям — респект.
Салон
Про салон: як для авто С-класу — дуже просторий; зрозуміло, що попереду можна налаштувати сидіння так, як хочеш, але при цьому і ззаду місця з головою вистачає, при чому з головою у прямому смислі слова, оскільки стеля висока і це, напевно, не в останню чергу створює ефект великого простору.
Центральная консоль — без питань, все під рукою, все перед очима; через 3 дні, керував магнітолою та клімат-контролем із закритими очима. :) Магнітола — без наворотів, але звук видає дуже хороший; клімат-контроль таки двозонний — я їду +20°С, дружина — +29°С, а між нами, наче стінка, — дрібничка, але приємно; підігрів сидінь та дзеркал на ура.
Панель приладів, як панель приладів: спідометр, тахометр, бортовик — скромно та зі смаком, приємна дрібничка — налаштування рівня підсвітки у нічну пору доби, як наслідок, абсолютно не напрягає очі. До керування бортовиком треба пристосуватися, у тому плані, щоб перемикнути його, треба засунути руку під кермо, під час водіння трохи напрягає. :(
У машині — купа різних кишень, кишеньок і т. і., але якщо розібратися, то місця «під рукою» не вистачає: подобається, що є підстаканники, є місце під пляшку у подлокітнику, достатньо великий бардачок, точніше два, поличка під документи; не подобається: ніша під центральною консоллю (руку не засунути); куди вліпити мобільник або тримач для мобільника?, якщо треба щоб якась річ лежала під рукою, місця куди покласти теж немає. Так що в цьому плані, на мій погляд, треба було краще продумати ергономіку.
І ще було б непогано підлокітник придумати, тому що той, що є — це не підлокітник, а ще один бардачок.
Оглядовість
З приводу оглядовості — питання лише одне: передні бокові стійки. Закривають-таки огляд — правда, а ці трикутні віконця, скоріше данина дизайну. Щодо решти, дорога — як на долоні. Також рекомендую ставити парктроник, штука корисна, у місті допомагає паркуватися на 100%. Ще б поставив спереду, але тільки на сервісі такую опцію не запропонували, бо наче не передбачена.
Чого ще не вистачає, так це омивача фар, доводиться періодично зупинятися і з ганчіркою бавитися... :)
Враження від експлуатації
З приводу експлуатації, нюанси були наступні: після першої тисячі почали рипіти двері — порада: купіть WD або щось подібне і проблеми як не було; іноді «повизкують» гальмівні колодки, як правило, на маленькій швидкості, коли машина хоче їхати, а я не даю :) Але трапляється насправді рідко, я на це увагу не звертаю; може «торохтіти» задня поличка і порипувати пластик — не напрягає, та й списую на дружню турецьку зборку.
Резюме
Загалом, висновок такий: хороша, добротна машина, яка більше підходить для спокійної, «сімейної» їзди (хоча, якщо дуже кортить, можна і позажигати), не без дрібних недоліків, але плюси якої сповна переважають ці дрібниці. Щонайменше для мене. :)
Так що купуйте, катайтеся та насолоджуйтеся, адже це — TOYOTA, вона на це заслуговує!
|
|
