|
| Katenych
| 21 червня 2009 р.
|
| Київ
|
|
Мій автомобіль: Toyota Auris 1.6 MMT Luna білого кольору
Рік випуска: 2008
Час користування: з лютого 2009 р.
|
Плюси: чудовий зовнішній дизайн, просторий і незвичайний салон з якісним оздобленням, розташування КПП — все під рукою, ефективні гальма, висока безпека машини, ощадливе споживання пального, і, звичайно ж, надійність, якість та престиж Toyota.
Мінуси: відсутність місця для мобільного телефона, слабка шумоізоляція, не видно режимів клімат-контролю з водійського сидіння.
Резюме: проста в керуванні, економічна, якість машини сповна виправдовує її ціну, якби постало питання знову купити машину — придбала б Auris ще раз.
Передісторія
Вибір машини був нелегким і дуже важливим для нас процесом, це мала бути машина, яка задовольнить вимоги двох різних людей з різними запитами, смаками і бажаннями, з різним стажем і манерою керування. Стильна та агресивна, проста та вражаюча, яскрава та скромна, машина для роботи і для відпочинку — всі ці фактори повинна була поєднувати в собі ідеальна для нас машина.
Як і всі автомобілісти, ми обійшли чимало салонів, порівнюючи комплектації, ціни, сервіс, гарантію, ставлення до клієнтів.
Як варіант розглядали Honda Civic 4D, але після відвідування салону, бажання купувати у них машину відразу відпало. Можу собі уявити їхній сервіс, якщо навіть звичайному менеджерові нема діла до продажів.
Дуже подобалася Kia Ceed, цю машинку я вирішила випробувати у автошколі «АСС». Декілька занять пройшло на ній, але тут моя автошкола купила новий Auris.
Перше враження — найважливіше! Коли вперше сідаєш в Auris і усвідомлюєш, що почуваєш себе як вдома — у м’якеньких капцях й теплому халаті, — то розумієш, що це саме те, що шукаєш. Вирішено. Купуємо Auris.
Власне про машину
Зовнішній дизайн нагадує мені милу пузату вухасту тваринку. Щоразу коли я підходжу до машини, мені хочеться почухати її за вушком і почути у відповідь тихе муркотіння.
Безперечно, відразу кидається у вічі незвичайний салон машини. Приємно щоразу чути захоплені вигуки друзів: «Вау, у тебе тут, як у кокпіті літака!» Важіль коробки перемикання передач розташований на п’єдесталі, що помітно спрощує керування, все зручно, все під рукою, без зайвих рухів.
До «робота» потрібно звикнути, точніше його треба відчути, але його недоліки це ніщо у порівнянні з його достоїнствами. Кермо регулюється як за висотою, так і за вильотом — для мене це дуже важливий чинник. Музика в стандарті порадувала — не бомба, але як для любителя, то дуже навіть непогано. Ще я люблю перемикати передачі пелюстками — почуваєш себе, як за кермом боліда.
Ну не можу я промовчати з приводу ручника — гарний, стильний, подруг вражає одразу, так і тягнуться потриматися за нього :)
Двигун об’ємом 1,6 л добре підходить як для їзди містом, так і для швидкої їзди по трасі. Звичайно, він трішечки зашумний, але ж він і потужність має у 124 к. с…
Ямки, брущатку машинка проходить плавно, спокійно, що для наших доріг дуже важливо. Добре вписується в повороти, стійка, динамічна, гальмує, як укопана. Що мені ще до вподоби, так це споживання пального: місто + траса = 7,5 л/100 км, звичайно, якщо потрапати у пробку, плюс спека, клімат-контроль, то споживання може зрости до 9,5 л/100 км.
Безпека машини — чи не найважливіший чинник при виборі, а в «Ауріса» за рейтингом Euro NCAP — 5 зірок, та і подушок безпеки тут аж 9! Багато кого дратує сигнал про незастібнуті ремені безпеки, а я їй щоразу дякую за нагадування, все ж таки йдеться про мою власну безпеку.
Машина достойна того, щоб її обирали.
|
|
